Корпоративная прозорiсть

Обов’язковість корпоративної прозорості зумовлена сучасними глобальними тенденціями – державні та регулятивні органи більшості країн світу постійно посилюють законодавство, спрямоване на підвищення відповідальності компаній перед власниками – публічними акціонерами. Одним з найяскравіших прикладів цього процесу є прийняття закону Сарбейна-Окслі в США в 2002 році. Цей закон вперше в історії встановив персональну відповідальність менеджерів компаній перед акціонерами. Дотримання жорстких стандартів прозорості робить публічну компанію еталоном ділового партнерства. Саме завдяки цьому публічні компанії користуються найбільшим довір’ям, вони є відомими в діловому світі та серед споживачів, з ними завжди готові співпрацювати більшість постачальників, їм готові надавати фінансування банки та інституційні інвестори.

Прозорість компанії з точки зору зовнішніх, а особливо міжнародних інвесторів, передбачає наявність:

• Зрозумілої та логічної структури власності компанії. Інвестор хоче знати, хто пропонує йому стати співвласником бізнесу і хто буде мажоритарним акціонером.
• Правил ведення фінансового обліку та звітності. Процедури обліку, складання звітності компанії та ступінь розкриття інформації у звітності повинні відповідати визнаним міжнародною спільнотою стандартам (IAS/IFRS або US GAAP). Існуючі в різних країнах національні правила обліку та звітності відрізняються між собою, мають особливості, які не дозволяють достовірно порівнювати звітність компаній з різних країн, і як правило незнайомі для більшості міжнародних інвесторів. Крім того, ступінь розкриття інформації для користувачів фінансової звітності істотно відрізняється в різних країнах.
• Процедур внутрішнього контролю та аудиту. Внутрішній контроль є важливим показником того, що менеджмент повністю контролює операційну діяльність компанії та є здатним вчасно виявити виникнення негативних тенденцій розвитку бізнесу.
• Регулярного проведення зовнішнього аудиту. Зовнішні інвестори компанії хочуть бути впевненими, що менеджмент компанії не дезінформує їх та ринок про стан справ у компанії, її фінансовий стан та перспективи.
• Правил корпоративного управління. Якщо компанія бажає продемонструвати відкритість своєї діяльності, то її першочерговим завданням стає гарантування прав інвесторів за допомогою чітко і зрозуміло прописаних процедур управління компанією, прав, обов’язків і мотивації менеджерів та ради директорів при ухваленні ними істотних рішень.