Попередня оцінка вартості

Попередня оцінка вартості компанії проводиться, як правило,, за декількома загальноприйнятими методами (модель дисконтованих грошових потоків, оцінка вартості чистих активів, порівняльні фінансові коефіцієнти). В результаті застосування цих методів отримують діапазон оцінок вартості компанії. Саме тут і проявляються нематеріальні переваги компанії (прозорість структури власності, ефективні управлінські системи обліку та контролю, реалізовані відповідно до кращих стандартів принципи корпоративного управління, професійний менеджмент, наявність відомих торгових марок, позитивні результати юридичного обстеження тощо). Чим численнішими та якіснішими є такі переваги, тим більше публічний ринок капіталу буде схильний оцінювати компанію ближче до верхньої межі вищезгаданого діапазону.

Якщо компанія пройшла всі процедури, що сприяють збільшенню її вартості (такі як реорганізація юридичної структури, оптимізація операційних зв’язків, створення систем фінансового та управлінського обліку, консолідація фінансової звітності та проведення міжнародного аудиту), то можна з впевненістю очікувати більш високої оцінки вартості бізнесу.  Таким чином, компанія підходить до моменту розміщення свого капіталу в оптимальній формі.

Можливо також, що процес попередньої оцінки допоможе компанії:

• визначити дійсну необхідність залучення акціонерного капіталу. Саме зараз власники компанії та топ-менеджмент можуть адекватно оцінити – чи дійсно IPO або private placement є оптимальним способом фінансування її розвитку. Можливо, маючи повну інформацію, менеджмент вирішить, що доречнішим буде злиття з іншою компанією, перехідне фінансування або залучення коштів через боргові інструменти. У такому випадку розміщення власного капіталу може бути відкладено.
• визначити цільові параметри розміщення. До цього моменту компанія вже має досить докладну та обґрунтовану інформацію про те, скільки коштує бізнес, і готова приступати до переговорів з андерайтером. Власник бізнесу, таким чином, готовий задавати параметри майбутньої емісії, які надалі коригуватимуться лише на ринкову кон’юнктуру, а не на фундаментальні недоліки або потенційні проблеми безпосередньо в компанії.